AI Act після омнібуса: що вже діє, а що перенесли

Заголовки написали «правила відклали». Це прочитання неповне і для розробника небезпечне: частина зобов'язань набрала чинності 2 серпня 2026 року й діє просто зараз.

Digital Omnibus on AI, запропонований Європейською Комісією 19 листопада 2025 року, пройшов складний шлях: перший тристоронній діалог наприкінці квітня 2026 року завершився без згоди, політичну домовленість досягнуто на початку травня, Європейський Парламент схвалив текст 16 червня, Рада — 29 червня 2026 року.

Що переносять. Зобов'язання для високоризикових систем із Додатка III (самостійні системи) — на 2 грудня 2027 року. Для систем, вбудованих у регульовані продукти за Додатком I, — на 2 серпня 2028 року. Замість початкового механізму «дата залежить від готовності стандартів» законодавці обрали фіксовані дати, щоб дати бізнесу передбачуваність.

Що не переносять і що вже діє. Зобов'язання прозорості за статтею 50 застосовуються з 2 серпня 2026 року. Для генеративних систем, які вже були на ринку до цієї дати, вимоги статті 50(2) щодо маркування та можливості виявлення згенерованого контенту відтерміновано до 2 грудня 2026 року — це коротший строк, ніж пропонувалися початково шість місяців. Тоді ж набирають чинності нові заборони, додані до статті 5.

Розмір відповідальності не змінився: за заборонені практики — до 35 млн євро або 7 % світового обороту, за порушення вимог прозорості та правил щодо високоризикових систем — до 15 млн євро або 3 %.

Український закон про ШІ: що готують і чого чекати

У червні 2026 року в Міністерстві цифрової трансформації відбулося перше засідання робочої групи з правового регулювання штучного інтелекту. Заявлений намір — розробити профільний закон протягом 2026 року.

Логіка, якої дотримується міністерство, описується як рух знизу вгору: спершу створити умови для саморегуляції і дати бізнесу час адаптуватися, і лише потім вводити законодавчі межі. До цього моменту вже підготовлено дорожню карту й Білу книгу з регулювання ШІ, оприлюднено рекомендації щодо безпечного використання алгоритмів, запущено режим AI Sandbox для тестування продуктів. Україна також приєдналася до Декларації Блетчлі та Рамкової конвенції Ради Європи щодо штучного інтелекту.

Заявлена мета закону — синхронізувати українське поле з правилами ЄС, тобто фактично з AI Act. Для розробника це має практичний наслідок: вимоги, до яких ви готуєтеся заради європейського замовника, з високою ймовірністю стануть і українськими.

Чому в правових системах простежуваність важливіша за точність

Модель, яка вгадує правильно у 95 % випадків, але не може показати, звідки взявся висновок, у юридичній роботі гірша за модель із 85 % і посиланням на конкретний абзац. Це не питання смаку — це питання того, хто відповідає за помилку.

Тому архітектура наших систем аналізу документів будується навколо одного принципу: жодне твердження не з'являється без прив'язки до джерела. Практично це означає кілька рішень.

Пошук перед генерацією. Система спершу знаходить релевантні фрагменти документа чи бібліотеки умов, і тільки потім формує висновок на їх основі. Схема, відома як retrieval-augmented generation, у нашому випадку потрібна не для якості відповіді, а для того, щоб кожне спрацювання мало адресу в тексті.

Незмінний журнал. Записи не оновлюються — додаються нові. Стан документа на будь-яку дату можна відтворити повністю. Це та сама модель, за якою працює бухгалтерське сторно: виправлення є подією, а не затиранням попереднього запису.

Людина в контурі як частина архітектури, а не як застереження. У системі є стан «перевірено юристом» із зазначенням, ким і коли. Без цієї відмітки висновок не потрапляє в підсумковий документ. Це не сповільнює роботу — це переносить перевірку туди, де вона все одно відбувається.

Права на код і гіг-контракт: чому це питання ставлять першим

За перші шість місяців 2026 року резиденти Дія.City сплатили до державного бюджету майже 28 млрд грн податків — на 75 % більше, ніж за той самий період торік. Кількість резидентів перевищила 4 500 компаній.

Цифри самі по собі мало що кажуть замовнику. Значення має інше: режим став стандартом галузі, а разом з ним стандартизувалася й форма відносин зі спеціалістами.

Гіг-контракт вирішує проблему, яка в українському ІТ роками була прихованим ризиком. Коли розробник працює як фізична особа-підприємець за договором про надання послуг, питання про те, кому належать майнові права на створений ним код, залежить від формулювань конкретного договору — і в багатьох випадках відповідь виявлялася не такою, як усі вважали. Гіг-контракт закриває це прямо.

Для замовника з ЄС ланцюг має бути суцільним: від розробника до нашої компанії і від нас до вас. Розрив у будь-якій ланці означає, що ви платите за актив, якого юридично не отримуєте.

The AI Act after the omnibus: what applies, what moved

The headlines said the rules had been postponed. That reading is incomplete, and for a developer it is dangerous: part of the obligations took effect on 2 August 2026 and applies right now.

The Digital Omnibus on AI, proposed by the European Commission on 19 November 2025, had a difficult passage. The first trilogue at the end of April 2026 ended without agreement; political agreement was reached in early May; the European Parliament approved the text on 16 June and the Council on 29 June 2026.

What was postponed. Obligations for high-risk systems under Annex III — standalone systems — move to 2 December 2027. For systems embedded in regulated products under Annex I, to 2 August 2028. Instead of the original mechanism, under which the date depended on the readiness of standards, legislators chose fixed dates to give business predictability.

What was not postponed. Transparency obligations under Article 50 apply from 2 August 2026. For generative systems already on the market before that date, the Article 50(2) requirements on marking and detectability of generated content are deferred to 2 December 2026 — a shorter grace period than the six months originally proposed. New prohibitions added to Article 5 take effect on the same date.

The exposure has not changed: up to EUR 35 million or 7 % of worldwide turnover for prohibited practices, and up to EUR 15 million or 3 % for breaches of transparency and high-risk requirements.

Ukraine's AI law: what is being prepared

In June 2026 the Ministry of Digital Transformation held the first meeting of its working group on the legal regulation of artificial intelligence. The stated intention is to draft a dedicated law during 2026.

The approach the ministry describes is bottom-up: first create conditions for self-regulation and give business time to adapt, and only then introduce statutory constraints. A roadmap and a white paper on AI regulation have already been produced, recommendations on the safe use of algorithms published, and an AI sandbox launched for testing products. Ukraine has also joined the Bletchley Declaration and the Council of Europe framework convention on artificial intelligence.

The declared aim of the law is to align Ukraine with EU rules — in practice, with the AI Act. For a developer that has a concrete consequence: the requirements you prepare for on account of a European client are likely to become Ukrainian requirements as well.

Why traceability matters more than accuracy in legal systems

A model that is right 95 % of the time but cannot show where a conclusion came from is, in legal work, worse than one that is right 85 % of the time and cites the paragraph. This is not a matter of taste. It is a matter of who answers for the error.

Our document analysis systems are therefore built around a single principle: no assertion appears without a link to its source. In practice that means several decisions.

Retrieval before generation. The system first locates the relevant passages in the document or in the clause library, and only then forms a conclusion on that basis. The pattern is known as retrieval-augmented generation; in our case it exists not to improve the answer but to give every finding an address in the text.

An immutable log. Records are not updated — new ones are added. The state of a document on any given date can be reconstructed exactly. It is the same model as a reversing entry in accounting: a correction is an event, not the erasure of an earlier record.

The human in the loop as architecture, not as a disclaimer. The system has a state of "reviewed by a lawyer", recording who and when. Without that marker a finding does not reach the final document. This does not slow the work down; it moves the review to where it was going to happen anyway.

Ownership of code and the gig contract

In the first six months of 2026, Diia.City residents paid almost UAH 28 billion in taxes — 75 % more than in the same period a year earlier. The number of residents passed 4,500 companies.

The figures themselves say little to a client. What matters is that the regime has become the industry standard, and with it the form of the relationship with specialists has been standardised too.

The gig contract solves a problem that was for years a hidden risk in Ukrainian technology work. Where a developer works as a registered sole trader under a services agreement, the question of who owns the economic rights in the code they create depends on the wording of that particular agreement — and in many cases the answer turned out not to be what everyone assumed. The gig contract addresses this directly.

For a client in the EU the chain has to be unbroken: from the developer to our company, and from us to you. A break at any link means you are paying for an asset you do not legally receive.

El Reglamento de IA tras el ómnibus: qué se aplica y qué se ha aplazado

Los titulares dijeron que las normas se habían aplazado. Esa lectura es incompleta y, para un desarrollador, peligrosa: parte de las obligaciones entró en vigor el 2 de agosto de 2026 y se aplica ahora mismo.

El Digital Omnibus on AI, propuesto por la Comisión Europea el 19 de noviembre de 2025, tuvo una tramitación difícil. El primer trílogo, a finales de abril de 2026, terminó sin acuerdo; el acuerdo político se alcanzó a principios de mayo; el Parlamento Europeo aprobó el texto el 16 de junio y el Consejo el 29 de junio de 2026.

Qué se ha aplazado. Las obligaciones para sistemas de alto riesgo del anexo III —sistemas autónomos— pasan al 2 de diciembre de 2027. Para los integrados en productos regulados del anexo I, al 2 de agosto de 2028. En lugar del mecanismo inicial, en el que la fecha dependía de la disponibilidad de normas técnicas, el legislador optó por fechas fijas para dar previsibilidad.

Qué no se ha aplazado. Las obligaciones de transparencia del artículo 50 se aplican desde el 2 de agosto de 2026. Para los sistemas generativos ya presentes en el mercado antes de esa fecha, los requisitos del artículo 50(2) sobre marcado y detectabilidad del contenido generado se difieren al 2 de diciembre de 2026, un plazo más corto que los seis meses propuestos inicialmente. Ese mismo día entran en vigor nuevas prohibiciones añadidas al artículo 5.

La exposición no ha cambiado: hasta 35 millones de euros o el 7 % del volumen de negocio mundial por prácticas prohibidas, y hasta 15 millones o el 3 % por incumplimiento de los requisitos de transparencia y de alto riesgo.

La ley ucraniana de IA: qué se está preparando

En junio de 2026 el Ministerio de Transformación Digital celebró la primera reunión de su grupo de trabajo sobre regulación jurídica de la inteligencia artificial. La intención declarada es redactar una ley específica durante 2026.

El enfoque que describe el ministerio es de abajo arriba: primero crear condiciones para la autorregulación y dar tiempo de adaptación a las empresas, y solo después introducir límites legales. Ya se han elaborado una hoja de ruta y un libro blanco sobre regulación de la IA, se han publicado recomendaciones sobre uso seguro de algoritmos y se ha puesto en marcha un entorno controlado de pruebas. Ucrania se ha adherido asimismo a la Declaración de Bletchley y al convenio marco del Consejo de Europa sobre inteligencia artificial.

El objetivo declarado de la ley es alinear a Ucrania con las reglas de la UE, es decir, en la práctica con el Reglamento de IA. Para un desarrollador eso tiene una consecuencia concreta: los requisitos que prepara por su cliente europeo pasarán con toda probabilidad a ser también requisitos ucranianos.

Por qué la trazabilidad importa más que la precisión

Un modelo que acierta el 95 % de las veces pero no puede mostrar de dónde salió la conclusión es, en el trabajo jurídico, peor que uno que acierta el 85 % y cita el párrafo. No es una cuestión de gusto, sino de quién responde del error.

Por eso nuestros sistemas de análisis documental se construyen sobre un único principio: ninguna afirmación aparece sin un enlace a su fuente. En la práctica eso implica varias decisiones.

Recuperación antes que generación. El sistema localiza primero los pasajes relevantes del documento o de la biblioteca de cláusulas y solo después formula una conclusión sobre esa base. El patrón se conoce como generación aumentada por recuperación; en nuestro caso no existe para mejorar la respuesta, sino para que cada hallazgo tenga una dirección en el texto.

Un registro inmutable. Los asientos no se actualizan, se añaden nuevos. El estado de un documento en cualquier fecha puede reconstruirse con exactitud. Es el mismo modelo que un asiento de reversión en contabilidad: la corrección es un hecho, no el borrado de un registro anterior.

La persona en el circuito como arquitectura, no como advertencia. El sistema tiene un estado de «revisado por abogado», con constancia de quién y cuándo. Sin esa marca, un hallazgo no llega al documento final. No ralentiza el trabajo: traslada la revisión al punto donde iba a producirse de todos modos.

Titularidad del código y contrato gig

En los primeros seis meses de 2026 los residentes de Diia.City pagaron casi 28 000 millones de grivnas en impuestos, un 75 % más que en el mismo periodo del año anterior. El número de residentes superó las 4 500 empresas.

Las cifras por sí solas dicen poco a un cliente. Lo relevante es que el régimen se ha convertido en el estándar del sector y que, con él, se ha estandarizado también la forma de vinculación con los profesionales.

El contrato gig resuelve un problema que durante años fue un riesgo latente en el sector tecnológico ucraniano. Cuando un desarrollador trabaja como autónomo bajo un contrato de servicios, la cuestión de a quién corresponden los derechos de explotación sobre el código depende de la redacción de ese contrato concreto, y en muchos casos la respuesta no era la que todos daban por supuesta. El contrato gig lo aborda directamente.

Para un cliente de la UE la cadena debe estar completa: del desarrollador a nuestra empresa y de nosotros a usted. Una ruptura en cualquier eslabón significa pagar por un activo que jurídicamente no recibe.